Історія не може точно відповісти, хто першим видав кредит. Однак це явище має багатовікову історію і існувало задовго до появи сучасних грошей.
Передумови виникнення кредиту
Уявімо ситуацію з далекого минулого, коли основою економіки був натуральний обмін. Один хлібороб через неврожай залишився без зерна, необхідного для забезпечення сім’ї і повторного засіву поля. Щоб уникнути голоду, він змушений просити сусіда поділитися п’ятьма мішками зерна. Утім, сусід вже запланував, як розподілити запаси, а ризикувати своїм достатком не захотів би. Тоді хлібороб пропонує повернути не п’ять мішків, а шість, тобто більше, ніж узяв. Таке заохочення могло виглядати досить привабливим, навіть зважаючи на можливі ризики.
Схожа ситуація могла трапитися й зі скотарем, який через епідемію втратив худобу, або з ремісником, чиї вироби було зруйновано стихійним лихом. Принцип простий: один має потребу, інший має надлишок – і між ними вибудовується домовленість із вигодою для обох. Те, що сьогодні здається логічним і звичним, могло народжуватися протягом століть поступового розвитку взаємин між людьми.
Як з’явилися кредити?
Археологічні записи свідчать, що понад три тисячі років тому в Вавилоні, Стародавній Індії, Єгипті та інших тогочасних державах перші кредити у світі вже регулювалися законами. Наприклад, невиплата боргу могла привести до того, що боржник ставав рабом свого кредитора, як і його діти.
Зі зростанням цивілізації поняття кредиту еволюціонувало: на зміну товарам як предмету позики поступово прийшли гроші. У Стародавньому Римі найуспішніші дільці ставали професійними лихварями, пропонуючи позики різним верствам населення: найбіднішим – для задоволення базових потреб, середньому класу – для великих покупок (нерухомість, худоба), купцям – для розвитку торгівлі, а політикам – навіть на хабарі. Уже тоді з’явилися різновиди кредитів, які сьогодні ми знаємо як споживчі, іпотечні чи бізнес-позики.
У той час у сусідній Стародавній Греції основними кредиторами були храми, які можна вважати предтечею сучасних резервних фондів. Водночас закони й далі були суворими: за несплату боргу передбачали конфіскацію майна або рабство. Згідно з документами, кількість боржників у тих епохах не була меншою, ніж у наш час.
Де було видано перший кредит у світі?
Одними з найперших свідчень використання позик можна вважати записи, що датуються 2000 роком до н. е. У той час у Месопотамії практикувалися позики до наступного врожаю. Основну роль у цій системі відігравали шумерські храми, які не лише слугували місцями поклоніння, але й виконували функції перших прототипів банків. Саме тут починається історія першого кредиту.
З розвитком міст і ускладненням потреб суспільства виникла концепція стягнення відсотків із наданих позик.
У 400 році до н. е. кредити почали практикувати й у Стародавній Греції. Тут лихварі видавали гроші під заставу, якою часто виступала сама особа позичальника, тобто людина буквально закладала себе для отримання фінансової підтримки.
Ще один значущий крок у розвитку кредитної системи відбувся в Індії в 321 році до н. е., де був укладений один із найдавніших в історії письмових документів – переводний вексель. Цей документ передбачав зобов’язання однієї особи виплатити визначену суму іншій у встановлений термін. Такий підхід став справжнім проривом у фінансових взаєминах, відкривши шлях до створення складніших механізмів фінансування.
Перші кредитні угоди у світі
З поширенням християнства в Європі кредитна система зазнала значних змін. Лихварство – отримання прибутку з позик – вважалося тяжким гріхом, і лихварі часто переслідувалися церквою. Їх могли відлучити або навіть вигнати з країни.
Але такі обмеження не зупинили розвиток кредитування, а лише сприяли винайденню нових механізмів. Наприкінці Середньовіччя, приблизно в XIV столітті, з’явилася система векселів – попередників сучасних цінних паперів. Люди почали не лише позичати гроші, а й укладати договори про взаємні зобов’язання, обходячи церковні заборони.
Легалізація кредиту
Протягом століть після того як виник кредит послуга поступово перетворювалася на невід’ємну частину економічних відносин і, зрештою, вийшло на державний рівень. У XVI столітті на території Європи з’явилися перші комерційні банки, робота яких базувалася безпосередньо на ідеї позики. Головними клієнтами таких банківських установ виступали аристократи і впливові представники влади, які активно лобіювали свої інтереси на державному рівні. Завдяки цьому вдалося офіційно запровадити обмеження на відсоткові ставки для всіх банківських організацій. Наприклад, до середини XVII століття максимальна ставка не перевищувала 6% річних.
Попри це, значна частина простих громадян усе ще зверталася за кредитами до лихварів. Крім того, у цей період почала набувати популярності практика позик у формі товарів або послуг. Наприклад, м’ясник або пекар міг надати продукти в борг, а швець – виконати ремонт взуття з умовою майбутньої оплати.
Вплив промислової революції
Промислова революція і розвиток масового виробництва дали початок формуванню суспільства споживачів. Цей процес став потужним стимулом для розширення банківської системи. Відкриття філій найбільших європейських банків стало масовим явищем: вони почали з’являтися по всьому світу з надзвичайною швидкістю.
Пом’якшення умов отримання позик зробило споживчий кредит доступним навіть для пересічних громадян. Завдяки цьому лихварі як клас фактично зникли, втративши свою позицію на фінансовому ринку.
Історія кредитування в Україні
Історія виникнення кредитів в нашій країні тісно пов’язана з першим банком, який запрацював
20 жовтня 1868 року в Києві і отримав назву «Київський приватний комерційний банк». Ця установа проіснувала пів століття і припинила діяльність лише після приходу до влади більшовиків.
Витоки банківської справи
Сьогодні, коли придумали кредит і узаконили всі відносини між банком і споживачем, взяти в борг гроші – звична справа: потрібні гроші на бізнес, ремонт або побутові потреби – банк залюбки допоможе. Але ще 200 років тому така можливість була майже недосяжною.
Перші прототипи сучасних банків почали з’являтися на початку XIX століття. У Києві за часів магдебурзького права при магістраті працювала так звана «приватно-громадська комісія». Вона займалася зберіганням коштів і видачею невеликих позик. Утім, її послугами користувалася лише вузька частина заможних киян.
Перший повноцінний банк у Російській імперії з’явився в 1817 році під назвою Державний комерційний банк (пізніше перейменований у просто Державний банк). Згодом його відділення відкрилися в ключових містах: Одесі (1819 рік), Києві (1839 рік) і Харкові (1848 рік).
Поява перших приватних банків
Протягом багатьох років держава блокувала створення приватних банківських установ, боячись конкуренції для своїх інститутів. Однак промислова революція 1860-х років примусила переглянути цю політику. Зростання виробництва вимагало великої кількості кредитних коштів. У 1864 році в Санкт-Петербурзі з’явився перший приватний банк, а вже 1868-го свої двері відкрили одразу дві банківські установи на території України: Київський приватний комерційний банк і Харківський торговий банк.
Попри однакову юридичну форму (акціонерні товариства), банки суттєво відрізнялися за структурою. У Києві основними засновниками виступили місцеві бізнесмени й землевласники. Достеменно невідомо хто отримав перший кредит в Україні але ініціатором відкриття великого банку став фінансист Олексій Алчевський, який володів контрольним пакетом акцій.
Роль Алчевського у розвитку банківської справи
Олексій Алчевський став ключовою фігурою у фінансовій історії України. У 1871 році він створив перший на території імперії приватний іпотечний банк — Харківський земельний банк. Це було новаторським кроком, адже традиційні банки видавали переважно короткострокові кредити (зазвичай на 6-9 місяців) під заставу товарів чи цінних паперів.
Земельний банк Алчевського був першим, хто придумав кредити під заставу земельних ділянок із терміном погашення на кілька десятиліть. Це рішення викликало величезний інтерес, особливо серед дворян, які після скасування кріпацтва часто опинялися на межі банкрутства. Вони активно закладали свої землі, але навіть ці кошти часто не рятували їх від остаточного розорення. Як результат, багато маєтків переходили у власність банку.
Паралельно Алчевський реінвестував свої прибутки у розвиток вугледобувної й металургійної промисловості Донбасу. Таким чином наприкінці XIX століття в Україні з’явилася перша фінансово-промислова група, подібна до сучасних холдингів.
Банківська система до революції
У другій половині XIX століття в банківській сфері України сформувалися чіткі тенденції. Центральна й північна частини країни орієнтувалися на фінансування аграрного сектору, особливо виробництва цукру. На сході і півдні домінували кредити для вугільної й металургійної промисловості.
Розвиток банківської системи в цей період заклав основи для майбутніх економічних відносин, які в різних формах зберігаються й донині.
Корупційні скандали в перших банках України
З появою банківської системи на українських землях швидко знайшлися охочі використовувати її для особистого збагачення. Наприкінці XVIII — на початку XIX століття Київ потряс масштабний корупційний скандал. З’ясувалося, що протягом кількох десятиліть міські чиновники привласнювали частину податків, зібраних у місті, та розкрадали кошти, які довіряли їм громадяни через «приватно-громадську комісію». Цей скандал став підставою для царської адміністрації скасувати магдебурзьке право в Києві, остаточно позбавивши місто можливості самоврядування.
У середині XIX століття Київ знову опинився в центрі гучної фінансової афери. Під час перевірки фондів Київської контори Державного банку виявили зникнення колосальної за тогочасними мірками суми — 2 мільйонів рублів. Керівник установи Григорій Мессинг поклав провину на своїх підлеглих, але подальше розслідування викрило його самого як організатора шахрайської схеми.
Протягом кількох років банк за мовчазної згоди топменеджменту видавав кредити на підставних осіб під заставу фальшивих цінних паперів або взагалі так званим «мертвим душам». Позичені кошти, звісно, не поверталися. Щоразу, коли банк звертався до суду, з’ясовувалося, що у позичальника відсутнє будь-яке майно для покриття боргу. Таким чином борги просто списували в збитки. Циклічність цієї схеми зробила її ефективною, хоч і ризикованою.
Зрештою аферу викрили, а керівництво установи звільнили зі своїх посад. Втім, покарання обійшло стороною більшість причетних: судові розгляди тривали роками, а головні фігуранти справи не дожили до остаточного рішення.
Сучасна система кредитування
Основи сучасної кредитної системи сформувалися приблизно в середині XX століття, відтоді зазнаючи лише незначних змін. Зокрема, відбувся перехід від використання готівкових коштів до банківських карток і онлайн-платежів. Цей крок зробив фінансові операції швидшими і зручнішими.
Сучасні кредитори докладають максимум зусиль для забезпечення комфортних умов для клієнтів. Сервіси мікрофінансування дозволяють отримати позику на картку без зайвих витрат часу, сил і нервів. Завдяки простоті оформлення та швидкості обробки заявок клієнт може вирішити свої фінансові питання у зручному форматі.
